ВАС ВІТАЄ ГІМНАЗІЯ СЕЛИЩА БРАТСЬКЕ!!!!!!!!!!!!!!!!!

postheadericon ОСВІТНЯ ПРОГРАМА гімназії селища Братське

СХВАЛЕНО

педагогічною радою  гімназії селища Братське Братської районної ради Миколаївської області

 

Протокол № _______ від ________________

 

Голова педагогічної ради

 ___________    Н.М.Коваль

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом директора  гімназії селища Братське Братської районної ради Миколаївської області

 

Наказ № _______ від ________________

 

Директор___________    Н.М.Коваль

 

 

 

 

 

 

ПОГОДЖЕНО

радою  гімназії селища Братське Братської районної ради Миколаївської області

 

 Протокол № _______ від ________________

 

Голова ради  гімназії

______________       Н.М.Матюхіна

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
гімназії селища Братське

Братської районної ради Миколаївської області

 

на 2019–2020 навчальний рік

 

 

Гімназія селища Братське Братської районної ради Миколаївської області  –  заклад загальної середньої освіти  ІІ – ІІІ ступенів. В основу функціонування гімназії покладено три чинники: інтелект, духовність, професійне самовизначення. .

Метою діяльності гімназії є виявлення, навчання, виховання та розвиток обдарованих і здібних дітей шляхом загальноосвітньої та спеціальної підготовки, забезпечення встановлення компетенції гімназистів в межах їх пізнавальної діяльності та усвідомлення власного здоров’я, створення атмосфери підтримки учнів, турботи про них, що сприяє задоволенню інтелектуальних, емоційних та соціальних потреб.

Виходячи з цього, головними завданнями освітньої діяльності гімназії селища Братське є:

– виховання соціально зрілої творчої особистості, громадянина України, здатного до суспільного вибору;

– створення умов для оволодіння системою теоретичних знань та практичних вмінь та навичок на поглибленому рівні;

– розвиток позитивних нахилів гімназистів, індивідуальних і духовних здібностей та обдарувань, творчого мислення, потреби в самореалізації;

– формування громадянської позиції, власної гідності, готовності до здобуття вищої освіти, трудової діяльності;

– розробка і апробація нового змісту та нових технологій навчання.

Освітня програма ІІ ступеня гімназії селища Братське Братської районної ради Миколаївської області  (далі – освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти. Вона розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про Затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Освітня програма визначає:

  1. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
  2. Перелік освітніх галузей.
  3. Очікувані результати навчання учнів, подані в рамках навчальних програм.
  4. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
  5. Форми організації освітнього процесу.
  6. Опис та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти.
  7. Передбачені результати базової середньої освіти.

 

Освітня програма ІІІ ступеня гімназії селища Братське Братської районної ради Миколаївської області  (далі – освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти. Вона розроблена на виконання Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказу МОН України від 20.04.2018 № 408 «Про Затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (10, 11 класи).

Освітня програма визначає:

  1. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
  2. Перелік освітніх галузей.
  3. Очікувані результати навчання учнів, подані в рамках навчальних програм.
  4. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
  5. Форми організації освітнього процесу.
  6. Опис та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти.

 

І. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9 класів  гімназії селища Братське  складає 5897,5 годин/навчальний рік:

для 5 класу –  30 годин на тиждень (1050 годин/навчальний рік),

для 6 класу – 33 години на тиждень (1155 годин/навчальний рік),

для 7 класу – 33,5  години на тиждень (1172,5 години/навчальний рік),

для 8 класу – 36  годин на тиждень (1260 годин/навчальний рік),

для 9 класу – 36 годин на тиждень (1260 годин/навчальний рік).

Освітня програма реалізує державні, обов’язкові для всіх вимоги до повноцінної загальноосвітньої підготовки учнів та дає змогу забезпечити індивідуальну орієнтованість змісту освіти. Вона забезпечує багатогранну спрямованість навчання, передбачає поглиблене вивчення  біології, інших предметів і факультативних курсів, з урахуванням наступності, перспективи освітнього розвитку учнів та результатів роботи педагогічного колективу. Відповідно до запитів дітей у гімназії селища Братське для ІІ ступеня передбачено поглиблене вивчення предметів:

8 – А клас – українська мова;

8 – Б клас – англійська мова;

9 клас – біологія.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу базової школи за 5-денним навчальним тижнем. Заняття проводяться в одну зміну. Тривалість уроків і перерв відповідає денному режиму гімназії. Мова навчання – українська.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11 класів складає 2660 годин/навчальний рік:

для 10 класу – 38 годин на тиждень (1330 годин/навчальний рік),

для 11 класу – 38 годин на тиждень (1330 годин/навчальний рік).

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані  гімназії селища Братське для ІІІ ступеня, який містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативні, індивідуальні, гурткові заняття (0,5 ставки).

Зміст освіти в старшій школі реалізується залежно від обраного профілю навчання, мета якого –  забезпечення більш глибокої підготовки учнів у тій галузі знань та діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси та здібності.

Відповідно до запитів дітей у гімназії селища Братське для ІІІ ступеня визначено наступні профілі навчання:

10 – А клас – історичний профіль;

10 – Б клас –  біологічний профіль;

11 клас – біологічний профіль .

Навчальні плани зорієнтовані на роботу старшої школи за 5-денним навчальним тижнем. Заняття проводяться в одну зміну. Тривалість уроків і перерв відповідає денному режиму гімназії. Мова навчання – українська.

 

ІІ. Перелік освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Мистецтво
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура

5 – 9 класи

Метою освітньої галузі «Мови і літератури» є розвиток учня як громадянина України та громадянина світу, який досконало володіє українською мовою та може вільно спілкуватися з представниками інших держав, формування в нього комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва.

Освітньою програмою гімназії селища Братське передбачено формування у процесі вивчення всіх предметів галузі «Мови і літератури» мовленнєвої компетентності особистості. До мовного компонента освітньої програми входять такі предмети: українська мова, англійська мова, а до літературного – українська та зарубіжна літератури, які підсилені  курсами за вибором в 5 – 7 кл. («Українознавство»), 8 – А, 8 – Б кл.(«Практикум з правопису української мови) та факультативними курсами в 9 класі.

Кожен з компонентів та їх складові забезпечуються реалізацією взаємопов’язаних змістових ліній: мовленнєвої, мовної, соціальнокультурної, діяльнісної та творчої.

Відповідно до запитів дітей у гімназії селища Братське для ІІ ступеня передбачено поглиблене вивчення   української мови  у  8 – А класі та англійської мови у 8 – Б класі. У 8 – Б класі поглиблене вивчення англійської мови доповнене спецкурсом «Країнознавство. Велика Британія».

 

Освітня галузь «Суспільствознавство» має на меті формування в учнів ключових компетентностей, зокрема соціальної, громадянської та компетентності умій учитися. Завданнями галузі є: підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до самореалізації їх як особистостей в умовах багатоманітного світу через засвоєння комплексу знань, формування відповідних компетенцій; національних та загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення та поваги до інших народів, правової свідомості, економічного мислення; критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів, життєвих та прикладних особистісно-життєтворчих, соціалізуючих, комунікативних, інтелектуально-інформаційних навичок; почуття власної гідності, відповідальності, особистого ставлення до подій і явищ суспільного життя, досвіду емоційно-оцінної діяльності, здатності визначати власну активну життєву позицію, робити свідомий вибір, встановлювати особисті цілі, спрямовані на розвиток суспільства, держави, забезпечення власного добробуту та добробуту своєї родини.

Загальні змістові наскрізні лінії освітньої галузі – людина-людина, людина-суспільство, людина-природа.

До освітньої програми в галузі «Суспільствознавство» відноситься історія України, всесвітня історія, основи правознавства,   які посилюються курсами за вибором «Міфологія» (6 – А, 6 – Б, 7 кл.), «Видатні постаті України  середини XVІ – XVІІІ ст.» (8 – А, 8 – Б кл.),  «Психологія спілкування» (5 – А, 5 – Б клас),  що сприяє становленню учня як суб’єкта навчально-пізнавальної діяльності (самостійної та колективної), а також формування знань і умінь, раціональних прийомів роботи з книгою та іншими джерелами навчальної інформації.

Освітня галузь «Мистецтво» розкриває розмаїття жанрів і стилів українського та світового мистецтва, своєрідність вітчизняної художньої культури як складової частини світових культуротворчих процесів, особливості культурних регіонів світу, основ естетичних знань. Метою цієї освітньої галузі є формування в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.

Реалізація цієї мети ставить вимоги до загального змісту освітньої галузі «Мистецтво», в основу визначення якого покладено такі принципи: генетичний і функціональний взаємозв’язок художньої культури, суспільства і внутрішнього художнього світу особистості; усвідомлення учнями ідеї цілісності естетичної культури, жанрово-стильової і видової специфіки мистецтв; осмислення учнями закономірностей історичної еволюції мистецтв і художньої культури в цілому.

Зміст шкільної освіти через освітню галузь «Мистецтво» розроблений з метою цілісного сприймання культурного простору та визначення його оптимального обсягу. Цей зміст реалізується в конкретних навчальних предметах. Змістові лінії цієї освітньої галузі в рамках освітньої програми ІІ ступеня   гімназії селища Братське включають: музичне мистецтво (5-7 класи), образотворче мистецтво (5-7 класи), мистецтво (8 – 9 класи).

Метою освітньої галузі «Математика» є формування в учнів предметної математичної і ключових компетентностей, розвиток математичних здібностей, інтелектуальної креативності, необхідних для самореалізації академічно здібних і обдарованих учнів на засадах евристичного навчання, особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів; опанування учнями системи математичних знань, навичок і умінь, необхідних у повсякденному житті та майбутній трудовій діяльності, достатніх для успішного оволодіння іншими освітніми галузями знань і забезпечення неперервної освіти; формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї і методи математики, її роль у пізнанні дійсності; інтелектуальний розвиток учнів (логічного мислення і просторової уяви, алгоритмічної, інформаційної та графічної культури, пам’яті, уваги, інтуїції); економічне, екологічне, естетичне, громадянське виховання, формування позитивних рис особистості.

Освітня галузь структурована за такими змістовими лініями: числа; вирази; рівняння і нерівності; функції; елементи комбінаторики; початок теорії ймовірностей та елементи статистики; геометричні фігури; геометричні величини.

Освітня галузь «Математика» в рамках освітньої програми ІІ ступеня  гімназії селища Братське забезпечує вивчення математики (5-6 класи), алгебри та геометрії (7-9 класи).  Варіативною складовою  робочого навчального плану   передбачено курс за вибором «Логічними стежками математики» для учнів 5 – А, 5 – Б, 6 – А, 6 – Б класів.

Освітня галузь «Природознавство», основною метою якої є формування в учнів природознавчої компетентності та інтелектуальної креативності шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності та розвитку ціннісних орієнтацій екологічного спрямування, що конкретизуються й поглиблюються при подальшому навчанні. Система знань з основ природничих наук необхідна для адекватного світосприймання та уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, вони опановують науковий стиль мислення, усвідомлюють способи діяльності і ціннісні орієнтації, які дають змогу зрозуміти наукові основи сучасного виробництва, техніки і технологій, безпечно жити у сучасному високотехнологічному суспільстві і цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем.

Зміст освітньої галузі ґрунтується на принципі наступності між початковою та основною, основною і старшою школою. Зокрема, він враховує природознавчу підготовку учнів початкової школи за змістовими лініями освітньої галузі «Людина і світ». Зміст освітньої галузі в старшій школі ґрунтується на базовій загальноосвітній підготовці учнів основної школи з основ природничих наук. Цим забезпечується наступність навчання в початковій, основній і старшій школах.

Освітня галузь «Природознавство» у рамках освітньої програми ІІ ступеня  гімназії  селища Братське   реалізується через навчальні предмети «Природознавство» (5 клас), «Біологія» та «Географія» (6 – 9 класи), «Фізика» та «Хімія» (7 – 9 класи) та підсилюється курсами за вибором «Етногеографія» (5 – 9 класи).

Відповідно до запитів дітей у гімназії селища Братське для ІІ ступеня передбачено поглиблене вивчення   біології у  9 класі.

Метою освітньої галузі «Технології» є формування в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та ключових компетентностей, здатності до технічної творчості для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації в суспільстві. Технології є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує початкову освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій у старшій школі та здобуття професійної освіти.

Тому освітня галузь «Технології» у освітній програмі ІІ ступеня  гімназії  селища Братське реалізується через навчальні предмети «Трудове навчання» (5-9 класи), «Інформатика» (5-9 класи).

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» є важливою складовою частиною системи освіти та виховання учнів ІІ ступеня   гімназії селища Братське. Основною метою освітньої галузі є формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття ними знань, умінь і навичок щодо збереження та зміцнення здоров’я, дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» складається з базового і шкільного компонента.

До базового компонента освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» належить об’єктивно необхідний для учня кожного класу обов’язковий рівень фізкультурної освіти (включаючи здоровий спосіб життя), профілактики захворювань, травматизму, умінь і навичок особистої гігієни та фізичної підготовки, без яких неможлива його повноцінна життєдіяльність незалежно від того, яку професію обере в майбутньому випускник школи.

Структурними компонентами цієї освітньої галузі є предмети «Фізична культура» (5 – 9 класи), «Основи здоров’я» (5 – 9 класи). При викладанні предмета «Фізична культура» вибрані такі модулі: легка атлетика, футбол, волейбол, баскетбол (5 – 9 класи), гімнастика (5 – 6 класи).

10 – 11 класи

Метою освітньої галузі «Мови і літератури» є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Освітньою програмою  ІІІ ступеня гімназії селища Братське передбачено розвиток здобутих в основній школі вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої та читацької діяльності, розвитку комунікативної компетентності з іноземної мови (англійська), заохоченні учнів до розширення кола читання, осмислення духовної цінності та поетики художніх творів, поглибленні культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомленні ними ролі мови і літератури в сучасному світі, формуванні рис успішного мовця і творчого читача з високим рівнем загальної культури, активною громадянською позицією, національною свідомістю, вихованні в учнів поваги до культурних традицій різних народів.

Завданнями освітньої галузі в старшій школі є: подальший розвиток мотивації до вивчення мови і літератури, засвоєння через мову і літературу історії, культури народу, моральних та естетичних цінностей, формування духовного світу учнів, їх світоглядних переконань, громадянських якостей, утвердження за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей; розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати та відстоювати власну думку, вести дискусію, оцінювати життєві явища, моральні, суспільні, історичні та інші проблеми сучасності, висловлювати щодо них власне ставлення, досягати взаєморозуміння та взаємодії з іншими людьми; удосконалення під час провадження дослідницької діяльності навичок самостійної навчальної діяльності, саморозвитку, самоконтролю, розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, їх емоційно-духовної сфери, естетичних смаків і загальної культури.

Структурними компонентами освітньої галузі «Мови і літератури» є українська мова,  українська література, зарубіжна література, англійська мова (в 10 – А, 11 класах  збільшено кількість навчальних годин англійської мови за рахунок варіативної складової (3години)), які підсилені факультативними курсами «Практикум із синтаксису української мови» ( 10 – А, 10 – Б класи),  «Орфографічний практикум» (10 – А, 10 – Б,11 класи) та годинами на індивідуальне навчання з англійської мови (10 – А, 10 – Б,11 класи – 1 година).

Освітня галузь «Суспільствознавство» складається з історичного та суспільствознавчого компонентів. Метою освітньої галузі є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.

Завданнями освітньої галузі є забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя; розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення нею власної ідентичності як особистості, громадянина, члена родини, етнічної, релігійної, регіональної та локальної спільноти; формування в учнів почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатності формувати власну етичну позицію та дотримуватися правил соціально відповідальної поведінки.

Зміст освітньої галузі реалізується шляхом вивчення окремих навчальних предметів (історії України, всесвітньої історії, громадянської освіти), що відображають основи відповідних наук. У 10 – А класі поглиблене вивчення історії  України доповнене за рахунок варіативної складової (1,5+1,5=3години). В 11 класі за рахунок варіативної складової збільшена  кількість годин на вивчення історії України (1,5+0,5=2 години).  Структурні компоненти освітньої галузі посилюються курсами за вибором «Визначні постаті України» (10 – А, 10 – Б класи),

Основною метою освітньої галузі «Мистецтво» є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

Завданнями освітньої галузями є: оволодіння системою вмінь і навичок у галузі мистецтва, формування світогляду, креативних і комунікативних якостей; формування вмінь і навичок аналізувати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва, виявляти їх національну своєрідність; збагачення духовного світу учнів у результаті вивчення творів мистецтва; формування ціннісного ставлення до дійсності і творів мистецтва, розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів; виховання здатності до художньої самореалізації, культурного самовираження, задоволення потреби в мистецькій самоосвіті.

У старшій школі зміст освітньої галузі «Мистецтво» спрямований на формування художнього мислення та світогляду учнів, поглиблення їх ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей шляхом узагальнення знань, умінь і навичок, набутих в основній школі та реалізується шляхом вивчення  обов’язково-вибіркового предмета мистецтво (11 кл.) та курсу за вибором «Історія української культури» (10 – А, 11 кл. – 1год.,  10 – Б клас – 0,5 години).

Метою освітньої галузі «Математика» є формування в учнів предметної математичної і ключових компетентностей, розширення компетентностей учнів щодо тотожних перетворень виразів (степеневих, логарифмічних, ірраціональних, тригонометричних), розв’язування відповідних рівнянь і нерівностей; завершення формування поняття числової функції у результаті вивчення степеневих, показникових, тригонометричних класів функцій, формування вмінь їх досліджувати і використовувати для опису і вивчення явищ і процесів; ознайомлення з ідеями і методами диференціального та інтегрального обчислення, формування елементарних умінь їх практичного застосування; формування практичної компетентності щодо розпізнавання випадкових подій, обчислення їх ймовірності, застосування базових статистико-ймовірнісних моделей під час розв’язування навчальних і практичних задач та опрацювання експериментальних даних у процесі вивчення предметів природничого циклу; формування системи знань про просторові фігури та їх основні властивості, способи обчислення площ їх поверхонь і об’ємів, а також умінь застосовувати здобуті знання під час розв’язування навчальних і практичних задач; формування уявлення про аксіоматичну побудову математичних теорій.

Зазначені завдання виконуються у процесі опанування навчального змісту освітньої галузі «Математика», в якому виокремлюються такі змістові лінії: числа, вирази, рівняння і нерівності, функції, елементи комбінаторики, теорії ймовірності та математичної статистики, геометричні фігури і геометричні величини.

Освітня галузь «Математика» в рамках освітньої програми гімназії  селища Братське реалізується через вивчення окремих курсів: «Математика(алгебра і початки аналізу та геометрія» (10 – А, 10 – Б, 11 кл.,  що забезпечує успішне вивчення інших дисциплін природничо-математичного циклу: фізики, астрономії, хімії, біології і екології, географії, інформатики. В 10 – А, 10 – Б, 11 кл.  збільшена кількість годин на вивчення математики за рахунок варіативної складової (в 10 – А, 10 – Б кл. – на 2 години (всього разом 5 годин; в 11 кл. – на 1 годину (всього разом 4 години)). В 11 класі математика підсилена курсом за вибором «Розв’язування алгебраїчних рівнянь та їх систем».

Освітня галузь «Природознавство» основною метою якої є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.

Завданнями освітньої галузі є: забезпечення оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів; забезпечення усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук; набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу; формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.

Загальними змістовими лініями освітньої галузі є: закони і закономірності природи; методи наукового пізнання, специфічні для кожної з природничих наук; екологічні основи ставлення до природокористування; екологічна етика; значення природничо-наукових знань у житті людини та їх роль у суспільному розвитку; рівні та форми організації живої і неживої природи, які структурно представлені в таких компонентах освітньої галузі, як загально-природничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний, екологічний.

Загальноприродничий компонент забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній, пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі.

Освітня галузь «Природознавство» у рамках освітньої програми гімназії  селища Братське реалізовується через поглиблене вивчення біології та екології (10 – Б, 11 класи) та окремі навчальні предмети (географія, фізика і астрономія, хімія), що відображають основи відповідних фундаментальних наук.

Метою освітньої галузі «Технології» є формування і розвиток проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві.

Освітня галузь складається з інформаційно-комунікаційного та технологічного компонентів.

Зміст предметів освітньої галузі має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять.

Тому освітня галузь «Технології» у освітній програмі ІІІ ступеня   гімназії селища Братське  реалізується через такі предмети: інформатика (10 – 11 класи), технології (10 – А, 10 – Б кл.; відповідно до запитів учнів предмет «Технології» як вибірково-обов’язковий предмет в 11 класі не вибраний).

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» є важливою складовою частиною системи освіти та виховання учнів ІІІ ступеня   гімназії  селища Братське. Основною метою освітньої галузі є розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту Вітчизни.

Загальними змістовими лініями освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» є здоров’я, фізична культура, безпека життєдіяльності, захист Вітчизни і цивільна оборона.

До компонента освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» належить об’єктивно необхідний для учня кожного класу обов’язковий рівень фізкультурної освіти (включаючи здоровий спосіб життя), профілактики захворювань, травматизму, умінь і навичок особистої гігієни та фізичної підготовки, без яких неможлива його повноцінна життєдіяльність незалежно від того, яку професію обере в майбутньому випускник  гімназії.

Структурними елементами освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» є такі предмети: фізична культура (вивчаються модулі легка атлетика, футбол, волейбол, баскетбол), Захист Вітчизни (для юнаків та дівчат).

 

ІІІ. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здоровий спосіб життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні освітнього середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
  • окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
  • предмети за вибором;
  • роботу в проектах;
  • позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

 

ІV. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття  профільної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

  1. Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8 – 11класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Навчальна діяльність педагогічного колективу гімназії направлена на задоволення освітніх запитів дітей з особливими потребами. Тому відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 року за № 184/28314,  наказу МОН України № 635 від 24.04.2017  «Про внесення змін до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» для учениці 6 класу навчальним планом передбачено 14 годин, для учениці 11 класу – 16 годин.

VІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

 

VII. Передбачені результати базової середньої освіти

Освітня програма   гімназії селища Братське   базової  та профільної середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми   гімназії  селища Братське базової  та профільної середньої освіти забезпечує формування в учнів ключової компетентності умій учитися, створення умов для цілеспрямованого розвитку пізнавальних процесів і творчих здібностей учнів, забезпечує індивідуалізацію навчання завдяки використанню системи диференційованих завдань, а також пропедевтику шкільної неуспішності учнів з таких традиційно складних навчальних предметів як фізика, хімія, математика. Специфіка навчально-виховного процесу під час реалізації програми виявляється в збільшенні питомої ваги проблемних методів і завдань проблемного характеру, пошуку альтернативних інтерпретацій навчальної інформації, що сприяють формуванню в учнів інтелектуальної креативності, а також рефлексивного плану свідомості.

 

 

Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Вер    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  
Архіви